Проаналізовано нозологічну структуру системних хвороб сполучної тканини серед стаціонарних хворих Львівської обласної клінічної лікарні протягом 2000 - 2008 рр. Результати імунологічних досліджень свідчать, що в пацієнтів з автоімунною патологією на тлі застосування імуносупресивної терапії формується імунодефіцитне порушення етіологічної, патогенетичної, клінічної форми, яке потребує застосування різних імунотропних препаратів залежно від клініко-імунологічних особливостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.83 + Р11(4УКР-4ЛЬВ)

Рубрики:

Авітаміноз "Д"

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.120.161

Рубрики:

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.120.161-52

Рубрики:

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд сучасної літератури щодо причин та патогенетичних механізмів остеопорозу у хворих на системний червоний вовчак, особливостей їх лікування. Наведено клінічний випадок остеопорозу у пацієнтки із системним червоним вовчаком.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.120.161

Рубрики:

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Як відомо, перебіг системного червоного вовчака (СЧВ) часто супроводжується синтропічними ураженнями серцево-судинної системи, чільне місце серед яких посідає артеріальна гіпертензія. Як важливий чинник ризику виникнення й наростання важкості синтропічних серцево-судинних ускладнень у хворих на СЧВ, особливо в активній фазі, вона часто погіршує якість їх життя, а деколи стає основною причиною смерті. Визначено залежність показників добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) від активності патологічного процесу у хворих на системний червоний вовчак. У рандомізований спосіб обстежено 83 хворих (71 жінка та 12 чоловіків) віком від 17 до 68 років з діагнозом СЧВ, яких згодом за активністю патологічного процесу на час ДМАТ стратифіковано на три групи: з активністю I ступеня (25 жінок і 5 чоловіків, середній вік 42,9 +- 2,1 року), II ступеня (33 жінки та 6 чоловіків, середній вік 37,9 +- 1,8 року), III ступеня (13 жінок та 1 чоловік, середній вік 37,9 +- 1,8 року). Контрольну групу склали 35 практично здорових осіб аналогічних статі й віку. ДМАТ проводили за допомогою апарата ABPM-04 (фірма Meditech, Угорщина), монітор активувався кожних 15 хв у денний час (з 06-00 по 21-59 год.) та кожних 30 хв у нічний час (з 22-00 по 05-59 год). Порівнювали показники ДМАТ у хворих із різними ступенями активності СЧВ між собою: хворих із I ступенем активності СЧВ порівнювали з хворими із II - III ступенями, а також хворих із II ступенем із хворими з III ступенем. Фактичний матеріал опрацьовано на персональному комп'ютері в програмі Microsoft Excel з використанням описової статистики й t-критерію Стьюдента для порівняння вибірок з нормальним розподілом. Порівнюючи показники АТ упродовж доби у хворих на СВЧ усіх груп між собою, констатували наявність достовірного зростання АТ з підвищенням ступеня активності СЧВ майже за всіма (окрім максимального діастолічного АТ) показниками зі зміною фізіологічного циркадного ритму через недостатнє його зниження в нічний час та зі збільшенням частоти епізодів, за яких АТ перевищував допустимі норми. Виявлені закономірності зміни показників ДМАТ впродовж доби зберігаються й за результатами їх оцінювання в нічний і денний час. Із наростанням ступеня активності СЧВ всі шість показників, які характеризують індекс часу упродовж як активного, так і пасивного періодів, закономірно підвищуються і найвиразніше прямо пропорційна залежність між наростанням важкості хвороби і величиною досліджених показників виявляється у хворих третьої групи порівняно з другою та особливо першою групою хворих. Висновки: у хворих на СЧВ показники ДМАТ залежать від активності патологічного процесу - із підвищенням його ступеня АТ достовірно зростає майже за всіма (окрім максимального діастолічного АТ) показниками, зі зміною фізіологічного циркадного ритму через недостатнє його зниження в нічний час та зі збільшенням частоти епізодів, за яких АТ перевищує допустимі норми. Виявлені закономірності зміни показників ДМАТ упродовж доби зберігаються і за результатами їх оцінювання в нічний і денний час.

Системний червоний вовчак (СЧВ) - автоімунне захворювання, яке характеризується хронічним запаленням і мультисистемним ушкодженням, що супроводжується ураженням кістково-суглобової системи, зокрема, вторинним остеопорозом (ОП) - важливим чинником у виникненні низькоенергетичних переломів. Мета роботи - порівнявши результати оцінки мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), визначені методами ультразвукової денситометрії, рентгеностеоденситометрії та двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії у хворих на СЧВ, обгрунтувати можливість і доцільність застосування, як альтернативи "золотого стандарту", скринінгових методів. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за статтю та наявністю пременопаузального статусу зі 134 хворих ревматологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні, яким діагностовано СЧВ згідно з критеріями Американської колегії ревматологів (1982, 1997), у дослідження залучено 51 жінку віком від 21 до 53 років (середній вік на момент обстеження - 38,21 +- 1,66 року). 100,0 % пацієнтів уживали метилпреднізолон +- від 4,0 до 24,0 мг/добу (середня доза 11,12 +- 0,81 мг/добу) та препарати кальцію - 1000,0 мг/добу в комбінації з вітаміном D - 400,0 МО/добу. Пацієнтам проводили комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 676 від 12.10.2006 р. "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Ревматологія"", рекомендацій Європейської ліги проти ревматизму (2010), Американської колегії ревматологів (2010, 2012). Усім хворим проведено оцінку МЩКТ за допомогою ультразвукової кісткової денситометрії п'яткової кістки, методу рентгеностеоденситометрії кисті, двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії поперекового відділу хребта та проксимального відділу стегнової кістки. За результатами дослідження, скринінгові інструментальні методи оцінки мінеральної щільності кісткової тканини, а саме - ультразвукова денситометрія і рентгеностеоденситометрія, показали високу чутливість порівняно із "золотим стандартом" діагностики остеопорозу, що дає змогу обгрунтовано вважати за доцільне їх застосування як альтернативу дороговартісній із променевим навантаженням двохенергетичній рентгенівській абсорбціометрії. Висновки: застосування ультразвукової денситометрії і рентгеностеоденситометрії як альтернативи дороговартісній із променевим навантаженням двохенергетичній рентгенівській абсорбціометрії є науково обгрунтованим.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.1 + Р712.59 + Р603.51

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів

Клімактеричний період. Менопауза

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гангренозна піодермія - це рідкісний запальний нейтрофільний дерматоз із проявами хронічної вогнищевої гангрени шкірних покривів невідомої етіології, який часто асоціюється із захворюваннями внутрішніх органів. Поширеність у середньому становить від 3 до 10 випадків на 1 млн населення. Пік захворюваності припадає на вік від 20 до 50 років, при цьому жінки хворіють частіше від чоловіків. Діагностика цього захворювання може бути складною навіть для досвідченого спеціаліста, оскільки є рідкісною патологією в клінічній практиці. До того ж, не існує патогномонічних біомаркерів, клінічних чи гістологічних ознак, чітко визначених діагностичних критеріїв. У багатьох випадках гангренозна піодермія асоціюється з основним захворюванням, найчастіше це запальні захворювання кишечнику, ревматологічні, гематологічні захворювання чи онкопатологія. Представлено результати власного клінічного спостереження випадку гангренозної піодермії та успішного лікування (що включало системні глюкокортикостероїди, антибіотики та хірургічний догляд за раною) пацієнтки, а також відомості літератури з приводу цієї проблеми. Описаний клінічний випадок становить інтерес у зв'язку з низькою поширеністю дерматозу, тяжкістю перебігу захворювання і хорошим ефектом у вигляді повного рубцювання виразок при комплексній терапії. Пізня верифікація діагнозу з подальшим відтермінованим початком терапії, незважаючи на агресивний прогресуючий перебіг, зумовлена рідкісністю і складністю захворювання.

Проблема діагностики та лікування хворих на рак, зокрема, з локалізацією у шлунку, є однією з найактуальніших проблем сьогодення як в Україні, так і в усьому світі. Захворюваність на рак традиційно висока в багатьох країнах, причому серед чоловіків її рівень удвічі вищий, ніж серед жінок. Щорічно в світі реєструється близько 750 тис. нових випадків раку шлунка. Мета работи - зробити огляд сучасної літератури стосовно ускладнень раку шлунка в практиці лікаря-ревматолоіа та описати клінічний випадок. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно ускладнень раку шлунка в практиці лікаря-ревматолога та описано клінічний випадок. Представлений клінічний випадок артральгічного синдрому, зумовленого віддаленими кістковими метастазами раку шлунка в практиці лікаря-ревматолога. Окреслено шляхи оптимізації діагностичного пошуку у пацієнтів з болем у кістках, підвищеним рівнем лужної фосфатази та обтяженим онкологічним анамнезом. Зазначено, що оптимальним і найбільш раціональним методом діагностики в цих ситуаціях є дослідження рівня лужної фосфатази у сироватці крові пацієнта та сцинтиграфія з 99mTc-MDP. Висновки: лікар-ревматолог стикається зі зверненнями хворих із поліартральгіями та поліосальгіями, зумовленими віддаленими ускладненнями раку шлунка. Оптимальний і найбільш економічно раціональний діагностичний алгоритм у цих випадках має включати сцинтиграфію з 99mTc-MDP для вчасної діагностики, яка може дати шанс хворому на успішне лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.180.11-3 + Р415.202.83

Рубрики:

Ревматичні артрити і поліартрити

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.120.161-5

Рубрики:

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: РА429516 Пошук видання у каталогах НБУВ